вибігати — вибігти (бігцем залишати якесь приміщення, місце / з являтися де н.), вилітати, вилетіти, вихоплюватися, вихопитися, вискакувати, вискочити, висипати, висипати, випорскувати, випорснути, виноситися, винестися; вислизати, вислизнути, висмикуватися … Словник синонімів української мови
вибігати — дієслово доконаного виду вибігати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибігати — I [ви/б ігатие] айу, йеиш, док. II [виб іга/ти] а/йу, а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
вибігання — я, ч. Дія за знач. вибігати … Український тлумачний словник
вибігти — див. вибігати … Український тлумачний словник
вибігти — див. вибігати … Словник синонімів української мови
перебігати — I переб ігати аю, аєш, док. Вибігати в чому небудь або як небудь протягом певного часу; пробігати. II перебіг ати а/ю, а/єш, недок., перебі/гти, іжу/, іжи/ш, док. 1) неперех. Бігом пересуватися з одного місця на інше, в інше. || перен. Швидко йти … Український тлумачний словник
повибігати — а/ємо, а/єте, док. Вибігти (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
вискакувати — ую, уєш, недок., ви/скочити, чу, чиш, док. 1) Стрибати звідки небудь кудись. || розм. Швидко вибігати, виїжджати звідки небудь, швидко вибігаючи, виїжджаючи, з являтися десь. || тільки док., перен. Вийти зі скрутного, складного становища. 2)… … Український тлумачний словник
тягтися — I 1) (про руки, ноги тощо випростуючись, витягуючись, рухатися в якомусь напрямі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися 2) (мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим),… … Словник синонімів української мови
